І знову нагострила слова спис!
Лютують думи втомлені чеканням
Із року в рік старосистемний «лис»
Солодить людям зсолені бажання.
При ньому рукодерів тьмуща тьма
Метуть хвостами всіх хто «не угодний»
Усе старе й відоме... і дарма,
Що звідусіль лунає плач народний.
Нема... та так, щоб в бій усі за ним!!!...
Перевелись... Державоправці - дрантя...
Не вартий він імення ПОБРАТИМ,
Не з ним розділять кусень хліба браття...
Що варте тіло в барвах вишиття
Й приклонине, без щирості, коліно?
ТИ ДУШУ ВИШИЙ ПРАВДОЮ ЖИТТЯ,
ТА ТАК, ЩОБ КОЖНИМ ХРЕСТИКОМ БОЛІЛО!
Марія Дребіт (Голодрига)
17.01.2018 Португалія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: VIRUYU