І що ми винні і кому,
Повірте, я і сам не знаю?
Шукаю,риюсь й не найду,
А от що нам - то пам"ятаю.
Коли розпався наш Союз
І стали вільними держави,
Скільки добра взяли на мус
І залишили нас без слави.
І кораблі,і літаки,
Й ракети,й атомні головки...
Усе багатство для Москви
Пішло за даром без відмовки.
Я не кажу вже про друге,
Що залишилось без оплати.
Хай їм,як пам"ятка буде,
Щоби могли і нас згадати.
Але не лізьте у наш Дім
І не нав"язуйте ідеї,
Бо ми вам скажем гордо всім:
"Та стукайте хоча у двері!"
Бо в нас держава вільна вже,
Та й не мала і не є ваша.
І сила в нас, і міць росте
І в світі буде завжди наша.
То будьте друзями й людьми
І жийте в мирі, як з сусідом.
Не закидайте нам борги
І не старайтесь бути гідом.
Живіть, працюйте і творіть
У себе, у своїй державі.
Народ до світлості ведіть
Щоб і Росія була в славі.
2012 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2018
автор: Дашавський поет