Моє кохання, вічне і єдине,
Ніколи не стрічала ще таких...
Моя любов неначе човен плине
Самотній човен, що в мені застиг.
Я йшла до тебе довго і уперто
Ти був горою, недосяжною мені.
Переді мною навіть сонце смеркло
Та я ішла, я мала місяць на плечі.
Він віддзеркалював мою надію
У тихім морі самоти
Бо ти - це моя нездійсненна мрія
Єдина мрія, до якої варто йти.
І я пройшла вже кілометри років
І я пройшла вже горя метражі
І тут переді мною виник обрій
Відкрив мені любові віражі.
І я зустрілася з тобою так раптово
Момент цей неможливо описать
Отримала ковток кохання твого
Усе найкраще уже сталось - знай)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2018
автор: Кучерявка