Ти пронеслась хмаринкою вгорі
І тінь забрала із собою в поле.
Злетілись до порогу снігурі,
Бо знову морозенко серце коле.
Стежки задуло снігом ще вночі,
Ліс посірів, в дупло сховалась білка.
Дрімають на морозі пугачі,
Вчепився дим сусідського причілка.
Перлинами проміння на снігу
Схрестило шпаги у морозну днину.
Гонить сніжинки вітер на бігу,
Збирає їх у пишну хуртовину.
А ти летиш і бачать небеса,
Мороз без тебе огортає серце.
Сніги – фата в повітрі нависа
І виграють знов неповторним скерцо.
Настане час, коли прийде весна,
Тепло замінить стомлене студене.
Весняна заспіває тишина,
Вернешся ти хмаринкою до мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2018
автор: СЕЛЮК