Леонід Каденюк направив звернення в ООН про прийняття екологічної конституції
Хто там сказав – дорожчає життя?
Та киньте ви – воно гроша не варте!
Пірнути нині в плесо забуття –
Що випити води звичайну кварту.
Нахабніш пащу відкриває зло,
Перчатку чорну кидає у виклик.
Колись це homo sapiens було,
Та нині sapiens кудись безслідно зникло.
Харчі всуціль – отрута, ГМО –
Природа обдаровує навзАєм.
А тому так – не ми продукт їмо,
А він нас безнастанно пожирає.
Гори сміття щоденно «на гора»
По побережжю, пролісках, долинах.
Якби це бачив предок пра –пра –пра,
Він би в момент з переляку загинув!
Планета задихається від ран,
Вже по орбіті не на крилах – плазом.
В легені – смог, у голову – туман,
Не порятує й гільза протигаза.
Іде на самознищення війна
І дзвони не у силі вже мовчати…
А sapiens – це точно не про нас,
Аж доки не піднімемо перчатки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769732
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.01.2018
автор: stawitscky