ЛЮДИ ПОХОЖІ НА ДЕРЕВА…

                             Вітер  колише  гілля-колиски,
                             хоче  приспати  усе  безлисте.
                             Гілля  дрімають,не  чують  сплесків,
                             не  бачать  сонця  і  його  блисків...
                                               Сонце  сховалось  за  густі  хмари,
                                               обняли  сонце  неба  отари,
                                               все  затягнули  згори  донизу,
                                               їх  забаганки,  чи  то  капризи...
                             Сумні  дерева  тихенько  стогнуть,
                             в  холоді  спати  вони  не  можуть...
                             Та  вітер  вперто  їх  присипляє,
                             і  колискові  нові  співає...
                                               Щоб  було  легше  й  тепліше  спати,
                                               треба  деревам  снігу  додати,
                                               коли  із  неба  його  прибуде,
                                               тоді  і  спати  їм  любо  буде...
                             Довго  деревам  прийдеться  спати,
                             вітри  і  бурі  будуть  гойдати...
                             Як  заясніє  сонце  весною,
                             вони  проснуться  вмиті  красою...
                                                 Оживе  листя  і  диво-квіти,
                                                 будуть  радіти  вони  як  діти...
                                                 Зникне  самотність,  мине  мовчання,
                                                 з"явиться  радість  і  сподівання...
                               Люди  похожі  на  ті  дерева,
                               і  їм  потрібні  такі  ж  перерви,
                               щоб  відпочити,набратись  сили,
                               дістать  натхнення,не  зламать  крила...
                                                 А  для  перерви  існують  свята,
                                                 й  зима  на  свята  дуже  багата...
                                                 Як  відпочинуть  стомлені  люди,
                                                 то  й  працювати  їм  легше  буде...
                               Отож  святкуйте,люди,всі  свята,
                               та  й  набирайтесь  сили  й  завзяття...
                               А  після  свят  всіх,-  знову  працюйте,
                               живіть,  радійте  і  не  сумуйте...
                                                   Це  в  нас  від  Бога  і  від  природи,
                                                   і  пори  року,й  зміни  погоди...
                                                   Без  відпочинку  не  можуть  жити,
                                                   люди,дерева,трави  і  квіти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2017
автор: геометрія