Вітряно, зимно, білий сніг,
Повільно падав на поріг,
Чомусь за мене забули,
Вже чобітки всі обули.
А я то босий, ніс встромлю,
Е ні, холодний, не люблю,
Геть нікудишній він на смак,
І нащо сипати, дивак.
Та вже розвіяв печалі,
Гарна ялинка у залі,
На ній яскраві іграшки,
Шкода, не бачу там мишки.
Але скажу, от утнули,
Чи то про мене забули?
Кажуть усі - рік собаки,
Прийдеться довго чекати.
Та полежУ неподалік,
Зустрінем разом Новий рік,
Я свого друга почекаю,
Радо його привітаю….
Бо це ж є наш, жаданий рік!
23.12.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2017
автор: Ніна Незламна