Мій всемогутній, любий, близький Друже!
Нема ніяких меж Твоїм дивам.
В руці Твоїй дбайливій, небайдужій —
Все, що в житті присуджено всім нам.
Присуджено не просто справедливо,
А надзвичайно милостиво так,
Що можемо ми вдячно і щасливо
Сказати, що життя — це доброта,
Любов і вічна низка подарунків,
Які на нас чекають всюди й скрізь.
Твій захист — наші вічні обладунки.
А здійснення бажань — це Твій сюрприз.
Сказати, що мені чогось бракує,
Було б невдячністю. Все в мене є.
Але зізнаюсь, що одне існує
Бажання ще нездійснене моє.
Читаючи цей вірш, мене хто знає,
Подумає: звитяга в боротьбі
Є тим, що я тут на увазі маю.
Ні. Це потрібно не мені — Тобі.
Це є Твоїм бажанням. І я б'юся
За здійснення цього, бо хочеш Ти
Змін в Україні. І це бути мусить.
Це Ти мені велиш у бій цей йти.
А те одне-єдине особисте
Моє бажання, що Тебе прошу
Його здійснити, є приватним чисто.
Про нього, Друже, я Тобі пишу
Цього вірша, щоб в Тебе залишився
Він, наче офіційний документ
Про те, що дійсно я Тобі молився,
Щоб був він в Тебе в будь-який момент.
Прошу як Друга: подаруй здоров'я
Моїй коханій, диво це зроби,
Щоб її серце, сповнене любов'ю,
Дожило до чудової доби
Прекрасних змін, побачило ті зміни,
Змогло щоб взяти участь в змінах тих,
Змогло щоб послужити Україні,
Бо серце це — криниця чистоти,
Скарбниця неймовірного натхнення.
Його биття я чую кожну мить.
Чекаю на Твої благословення
І дякую Тобі заздалегідь.
[i]19.12.2017
Київ
Із циклу віршів 2016-2017 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766900
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2017
автор: Петро Рух