Мрій...шепоче казкова зима.
А ти, заморозь мені серце,
Щоб я, невразлива, німа,
Шептала льодами, не сердься.
Бо ці больові відчуття,
Неначе є голки сталеві.
Прошиють всі наскрізь - життя.
Дзвенять голоси превеселі.
Із відчаю світ міражів.
Їх шепіт розлився, затримай...
В морозах своїх вітражів,
Твоє невимовності диво...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2017
автор: Квітка))