Давайте разом станем кращі
І без пихи, що егом ллє
Най все лихе піде у хащі
Я знаю, що лихе мине
Навіщо нищити до днища
Своє по роду і правам
Коли в снігу на попелищі
Ми самі палимо наш храм?
Тримати маємо єдине
Що нас об'єднує і вже
Не буде сварок у родині
Побачите - лихе мене
Нікому більше ми не треба
Окрім як тут одне одним
І лише ми тут за потреби
У змозі будувати "Рим"
І Крим у змозі повернути
Відстояти весь НАШ Донбас
А вороги дійдуть до суті
Їм, просто, треба довший час
Ми разом - сила, вражий страх
Натхненням нам служив віками
В козацьких відданих серцях
Лунає ехо між серцями
Не падати і вже ні за що
Не йти війною проти брата
Буває сила навіть в пращі
Якщо своє не продавати
І як залишимось собою
Народом, а не скопом тих
Хто може лиш ліпити з гною
Лишимось предків гідними своїх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2017
автор: Володимир Ромен