Зимою, коли ти в лісі,
Здається, немов у казці,
Ялинки, молоденькі всі,
Чарують сніжно- сріблясті.
А поруч, могутня сосна,
Найвища і поглядає,
Цариця, така прекрасна,
Біленька, пухнаста,сяє.
На голках вже сніжиночки,
Здавалося оживали
Яскраві, як перлиночки,
На сонечку вигравали.
Зима, тішиться собою,
Доріжки, всюди стелиться,
Вражають, диво - красою,
Летить, пишна хурделиця.
Зненацька, аж золотило,
Сніжку, білі пухкі груди,
Блищало, всюди іскрило,
Й мигтіли, мов ізумруди.
Ах, зимонька, подруженька,
Неначе, у бистрім танці,
Раділа вкотре біленька,
Як справді, в чарівній казці.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2017
автор: Ніна Незламна