Так було і є, і буде, Хоч народжені із болю,
про це знають усі люди- приречені для любові,
що в житті бува чудово,- це закон і Божа воля,-
від тепла, добра й любові! жить в любові й при здоров"ї!
Ще з дитинства відчували:
любов рідних, тата й мами,
й все єство переповняла,
і зростати помагала...
Так в любові і зростали, Юні, гарні, повні сили,
і світ білий пізнавали, відчували - ростуть крила,
все в природі помічали, все здавалось особливим,
знання й досвід здобували... двері в світ любов відкрила...
Задоволені собою
вже й купалися в любові
найпрекрасніший той час,
усе завжди було гаразд...
Працювали і любили, Роки швидко промайнули,
сім"ї лагідні створили, старість з часом в сум "узула",
і дітей в теплі ростили, Та любов не відійшла,
їх любов"ю наділили... в світ онуків повела...
Так вона й вита над світом
восени,зимою й літом
і цвіте, й буя весною,
укриває світ красою...
Так було і є, і буде, Жить не можна без любові,
пам"ятаймо про це, люди, це відомо всім сьогодні:
наповняймося любов"ю їй,йому, тобі й мені,-
кожну мить завтра й сьогодні... на яву, або хоч в сні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2017
автор: геометрія