Два життя… і дві різні долі…
А душі з’єднались у почуттях.
Ось так і живуть, як птахи у неволі.
Не скоєний гріх - а серця в каяттях.
Лиш у снах їхні сплітаються руки,
Відчуває тіло подих весни.
Не торкнеться в житті їх гірка розлука,
Бо тільки у мріях разом вони.
Серед тисяч зір ту шукають,
Що сяє у небі тільки для них.
Їй сповідь читають серця, що кохають…
Про ніжну любов, яка є для всіх - гріх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2017
автор: Любов Таборовець