Захотів ведмедик їсти
І заліз в малину.
Назбирав, щасливий, ягід
Повную торбину.
Взяв торбину й виліза.
Та не вилізає.
Почиплялись гілки в торбу,
Та не відпускають.
Сів ведмедик і почухав
У себе за вухом.
Повиймав усе із торби,
Та й з»їв одним рухом.
І тепер ніколи більше
Він не запасається.
Піде, сяде під кущем,
Та й там наїдається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=76509
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2008
автор: Дана