Останній день сьогодні листопада,
Час плинний, це вже осені кінець.
Відмерлий лист на землю тихо падав,
За справу жваво брався морозець.
Де очерет, там вже вода пришерхла.
Ріка в напружені, чекає перший лід,
І в берега хвилею тихенько хлюпотіла
Лишала на піску з води промоклий слід.
А морозець ,гайнув по суходолу,
Озвався тихим шерехом з під ніг,
Сховався у листку пожовклому, сухому,
І причаївшись в закутку, притих.
Ще молодий ,але лихий, завзятий,
Чіпляється до рук, моїх, до вух.
Почав настирливо до мене приставати,
Нахабно вліз в розхристаний кожух.
Йому на поміч взявся сивий іній,
Покрив весь світ дерева , полині
Гай над ставком ще ранком сіро - синій
Мені ввижався сіро-білим ...в далені,
вороння на гілках без ліку шумно сіло .
Я йду на вогники , живе моє село .
День погасав, так швидко потемніло,
І був той день,- чи може й не було .
І раптом з неба сипом біла манна……
Та то не манна, тож бо перший сніг!
Ба, він кружляє !,Хай зимі осанна!
Це перший сніг, на землю нашу ліг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763876
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2017
автор: Викчер