Надламаний

Цьогоріч  зима  прийшла
Надто  вчасно.
Я  довго  тяжіла  до  снігу,
Але  не  більше,  ніж  до  тебе.
Я  не  знала,  як  завчасно
Дійти,
Тож  ошаліло
Шукаю  щось,
Мовби  запах
Тіла  в  плескоті  моря.
Обійняти  словом-це  мій  
Віддих,
Бо  подих  зламаний
Через  брак  керунку.
Ідеального  часу  не  буде,
Та  миті  стануть
На  заваді  смутку.
Досить  борсатися
В  одноголоссі,
Хай  відчиняться
Ворота  голосів,
Хай  першим  буде
Твій,  покритий
Оксамитом  ночі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2017
автор: Олена Ганько