Я хотіла квітку душі
тобі в руки покласти .
Дарувати її щирий спів .
Та ти наче звір ікластий -
розірвав ,
її отруїв .
Злом своїм .
В камінь вона перетворюється .
Красивий .
Червоний .
Та тепер уже марні сили .
Ти відторжений ,
ти вже не милий .
Як не прийняв одразу ,
не зрозумів .
Загартовують душу образи .
Щастя згубив .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: БЕЗ