Люблю я осінь… крики журавлині
Люблю дивитись в небо голубе…
Люблю узори ніжні павутини
Усе це заворожує мене...
Люблю я квітів пелюстки тендітні
Люблю як пахнуть ранки й вечори.
Люблю я сонця промені привітні,
Щасливий сміх малої дітвори.
Люблю пташиний щебет. спів у лісі
Люблю я краплі теплі дощові.
Люблю лелек в гнізді з гілок на стрісі,
Що радість й щастя в дім несуть сім’ї.
Люблю я темно-синій колір річки,
Люблю сади квітучі навесні.
Люблю джерела і малі потічки
В яких життя вирує десь на дні.
Люблю морозну зиму сніжно-білу…
Люблю малюнки взимку на вікні.
Люблю дивитись, як на диво- крилах
Несуть сніжинки посмішку мені.
Люблю усе, що бачу я довкола
Люблю людей, що не наносять ран.
Люблю усе, що дарувала доля
За це я вдячна Богу і Батькам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2017
автор: Любов Таборовець