Душа із любові складається. Отже любов
Є чистим, нічим не забрудненим станом, о браття.
Любов — це єдине, із чого складається Бог.
А ми — Його частки. Ми — іскри, а Він є багаття.
Та іскра, яка відірвалась від полум'я в тьму,
Не може горіти. Ще трохи потліє і тухне.
Частиною темряви ніби стає. Ось чому
Чуття і свідомість безбожника мертві і тухлі.
Якщо ще не мертві, то хворі, спотворені геть.
І замість любові в них заздрісність, жадність і хтивість.
І це так страшенно болюче, що гірше за смерть,
Бо створює стільки страждань їхня хвора активність.
І людство хворіє вже так, що в агонії мре
І все, що навколо живе, нищить разом з собою.
Від нього смердить і такою гидотою пре.
Але проти лиха цього непоборна є зброя.
Ця зброя — духовна наука, наука про те,
Як видужати, як себе повернути зуміти
До стану природного. І хоч знання це просте,
Спроможно воно все життя ефективно змінити.
І зараз це є вже обов'язком кожного з нас —
Знання це потужне і чисте отримати, щоби
Зробити все те, що від нас вимагає цей час,
Одужати щоб від своєї страшної хвороби.
[i]21.10.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763484
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2017
автор: Петро Рух