Знов повертаємось, у ті часи,
Буремні дні…Слава Україні!
Молодих хлопців, чули голоси.
На площі зібралися, в надії.
Вони стояли за правду й волю,
За рідну неньку, свою країну,
За мир і радість, щасливу долю,
За рідний край й мову солов`їну.
Хто зрадив їх, як посмів зганьбити?
За погляд кращим замати життя,
Чи можна людям, віру розбити,
За мир і щастя, світле майбуття.
Зранені й вбиті, ой, біда прийшла,
Злітали в небо, один за одним,
Мов янголята - птахи. Не знайшла,
Сина свого. Скрізь чути паленим.
Знов «Пливе кача», гучно лунає,
Душа стражденна, полум`ям горить,
У серцях біль, наче ножем крає,
Ворог не в змозі, смілих підкорить.
А потім втеча(баті) і зрада,
Радий сусід,, хапнув у обійми,
Бо ж обікрала нас панська влада,
Ми ж ворогами стали клятими.
Поспіль, ще йде четвертий рік війна,
Не на колінах, нас не зламати,
І вірять, знають, настане весна,
Бо ж спромоглись, народ об`єднати.
Уміють битися, козаченьки,
За правду пращури, навчили їх
Упевнені втечуть вороженьки,
Землю свою, відстояти не гріх.
Згадаймо нині,усіх загиблих,
Героям Слава! В журбі країна,
Не боїмось,сусідів зухвалих,
Настане мир, розквітне Вкраїна!
Листопад 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2017
автор: Ніна Незламна