Заблукав старенький цапок,
Прискакав, чомусь у лісок,
Та забув назад дорогу,
До рідненького порогу.
Ліс змінився, певно зовсім,
Це ж настала, руда осінь,
Впало листя прямо на ніс,
Вітерець, раптово заніс.
Очі, вирячивши трішки,
З переляку, задрав ніжки,
Стук копитцями, стук- стук-стук,
Загубився у лісі звук….
Так й знайшов додому свій путь.
Жовтень 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2017
автор: Ніна Незламна