Проведу до воріт чародійницю осінь
Подякую їй за красу і дари...
Облітають листочки з беріз жовтокосих
Ті, що пензлем торкнулись її малярі.
Ні вітрами, дощами, ранковим туманом
Не змінила душу ти щиру мою.
Тому з серця, подібного квітці оману
Тобі вслід посилаю усмішку свою.
Ти лети із птахами, у даль за літами
Поміняєш в дорозі свій вигляд і вік…
Будеш йти уперед лиш новими мостами
Та до нас вже повернешся старша на рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2017
автор: Любов Таборовець