Ні року, ні дня, ні хвилини
Ні жодної з тисяч секунд
Не хочу не бути в родині
Де вірять, надіються, ждуть
Гидую словами пустими
Що радують болі в речах
Я хочу людей, щоб простими
І справжніми були в очах
Я хочу тебе на порозі
Що так же чекає завжди
Щоби попри лютії грози
Не втратила мене в собі
Я хочу твоєї теплоти
Долоньок твоїх на щоках
Я хочу до тебе турботи
І вірності в днях та роках
Я мрію про тебе єдину
Про ніжність, маленька, твою
Ти та, що бажана єдина
Ти та, що котрою живу
Ти Осінь бажана й тендітна
Сувора і тиха Зима
Ти радість по-справжньому Літня
Весна, що моя не моя
Тобою ще житиму я
Допоки ще житиме світ
Ти та, що моя не моя
Що в мрії дарує політ..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2017
автор: Володимир Ромен