Мамина зоря

Я  така  зовсім  стала  тиха,
Що  від  подиху  вітру  здригаюсь
І  тремчу  від  останнього  схлипу
Журавлів,  що  уже  відлітають.
Це  мереживне  «бабине  літо»
Тепло  пахне  хустиною  мами,
Так  запраглась  її  зустріти
І  до  рук  притулитись  губами.
Спити  довгу  утому  літа,
Відпочити  від  гроз  шалених.
Запізнилася…  Мама  світить,
Із  далеких  небес  зорею.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762306
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.11.2017
автор: Винник Людмила