strange ways, part I

каже:  [i]тут  в  мене  все  рухається  й  пливе,
тут  привиди  й  тіні,  й  спалахи
войовничих  реклам  знадвору[/i].

а  надворі  –  мов  дзеркало:
закіптюжене,  трісле  й  криве;
і  розважливі  злидні,  що  ходять  повітрям  –
мокро,  слизько-лукаво,
холодно  і  не  в  полі  зору.
чи  врятував  би  вас  магічний  дотик  сонця?
що  ж,  втрачайте  ваше  обличчя  наосліп.
дощ  на  мене!
мій  тато  сказав  мені,  тому  я  написав  цю  пісню.

багато,  забагато  цих  облич  у  дзеркалі!
я  не  можу  їх  всі  зупинити.
озирніться,  поверніться,  не  журіться  –
будьте  ласкаві,  й  не  будьте  такі  лукаві.

вони  завжди  так:  дивляться,
мов  віддзеркалюються,  кудись,
лиш  не  хочуть  дивитися  в  вічі.

а  я  хотів  би  знати,
хто  з  вас  був  зі  мною,
хто  –  лиш  хотів  би,
а  хто  був  власне  мною  самим.

скажи  мені,  що  ти  хочеш,  щоб  я  знав;
скажи  мені,  що  ти  думаєш,
щоб  і  мені  сказати.
якщо  ти  й  сьогодні  неправильно  все  розумієш,
я  кричу  це  голосно  і  ясно.

ми  виконуємо  всі  наші  обітниці,
ми  залюднили  острів  твоєї  мрії,
ми  отримали  твою  скелю  прямо  тут.
киньте  свої  почуття  в  повітря:
хай  падіння  уламків  вкаже
де  вони  можуть  впасти.
це  я  кажу  нісенітницю  –  вона  очевидна.
а  що  скажуть  люди?  що  там  ви  кажете  вже?

я  на  вигляд,  як  американець;
деякі  леді  люблять  мене,  а  деякі  –  не  дуже.
тому  я  думаю,  що  саме  час,
дівчино,  щоб  почувати  себе  добре.

почуття  хорошого  весь  час,
добрі  почуття,  й  більш  нічого  –
лиш  і  всього,  що  потрібне  мені  для  життя.
так  що,  я  думаю,  ти  міг  би  там  і  не  сваритися,
великий  боже,  що  нагорі.

я  хочу  вам  представити
жінку  лотти  з  любов'ю  до  лотти  латинської,
хочу  співати  для  неї,
хочу  співати  для  вас  про  неї
відповідно  доступною  мовою:

ґімме  життя,  для  тейкінгу,
ґімме  кохання  до  шейкінгу,
ґімме  правил,  тільки  щоб  їх  розбити.

бо  так  ніколи  не  буває,  не  вистачає
часу,  порозуміння,  довіри  і  сомнамбулізму,
щоб  все  було  добре,  як  в  щасливих  людей,  –
щоб  над  нами  засяяло  сонце
чи  якась  божевільна  розпатлана  зірка.

будь  на  моєму  боці,  я  буду  поруч  з  тобою;
стій  біля  мене,  чи  лежи,  чи  сиди,  чи  ходи.
ти  кажеш:  збийся.  я  думаю:  з  чого?  з  ліку?
добре,  тонко  ти  кажеш,  але  це  погано:  бачити,
як,  буває,  відходиш  і  розчиняєшся  тихо
чи  в  тумані,  чи  в  світлі  вуличних  ліхтарів.

за  творами  kiss

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2017
автор: Crystal view