В читальний зал охоче я ходив,
Читав в захв́а́ті в́ірші Гейне,
І, нібито, я в Дюссельдорфі жив,
І Лореляй стрічав на Рейні.
Надворі вечір тихо вже спускавсь,
Ялини за вікном темніли,
А все мені зелений Гарц вважавсь
І дочка рудокопа мила.
Неначе я казки розповідав
Білявій дівчинці в хатинці.
В очах у неї синій жар палав,
А локон золотом світився.
В читальний зал прихо́джу знов і знов,
Веде сюди чар́івна сила,
Бо саме тут в житті свята любов
До ві́ршів вперше появилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2017
автор: Володимир Бабієнко