За моїм вікном зелений лист,
Наповнений енергії і сили
Від вітру вишні затуляв він стиглі,
Від сонця і птахів плоди беріг,
Дощам і грозам протився, як міг:
І в цьому був, напевне, його хист.
Та суховії день у день гарячі,
Мов круки нападали вдень і в ніч,
Трясли гілля й бісились обабіч.
І вибивався з сили лист вишневий,
Аж прожилки з'явились кришталеві
І рухи стали кволі і тремтячі.
І осінь човгаючи кволою ходою
Знов заблукала у вишневий сад,
Зняла з гілок вже стиглий виноград,
Додавши охри у вишневий лист,
Досипала у фарбу золотих намист
Й тепло осіннє понесла з собою.
Скрутився лист від холоду і вітру
Тримався за життя, опершись на гілля,
Вже вкрилась шаром листовим земля.
І незупинний час, що чатував на лихо,
Зірвав той лист безболісно і тихо,
Ним земляну прикрасивши палітру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761765
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Віталій Поплавський