вчора пішов на вечірку.
це було дуже розумно й круто.
я знав, що в змозі це зробити:
розходитися, звільнитися, й промити собі мізки.
таким чином я дійшов до якогось столу
і досягнув своєї пляшки.
що ж, я налив собі трохи вина,
хильнув, і озирнувся,
й побачив, що це добре.
впродовж наступної години
я тільки те й робив, що пив;
аж нарешті переконався,
що у мене все вийшло, й я п'яний, як чопок.
ох, ох. оце так.
я скинув самого себе з рахівниці,
порозбивав всі лампочки у себе в голові,
випав з реальности
і впав у невагомість.
кинувши оком крізь темряву й дим,
я надибав твій погляд.
гадаю, що ти вже мене впіймала.
ну, побачимо. приблизно через хвилину
ти вже повзла до мене, мов тропічна ліяна,
хижа та підступна, як підлий підлабузник.
гаразд. я втупився в твої блакитні очі,
я намагався збагнути, що то
за незбагненне сяйво лиється з них, мов вода.
внаслідок цього я спритно та хвацько
підвівся, похитнувся, взяв тебе ніжно за руку
і знову зненацька посів своє місце,
як там і сидів. ти усміхалася так,
що прогнала всі хмари з мого чола.
так я випав з реальности,
і потрапив прямісінько в казку.
кожна мить, що минала, наближала мою поразку,
а твою перемогу. я побачив, що нам буде весело,
а тим часом вино скінчилося,
а настала пора пити ром;
ми, неначе птахи на крилах, подолали моря та гори,
і опинилися вже в якійсь невідомій кімнаті. –
кімната оберталася, одяг на нас горів.
ми кричали й сміялися,
і танцювали, й стрибали. –
так ми гасили серйозну розбурхану спрагу
в темному лісі вогняною водою.
за твором: wiped out, ace frehley
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2017
автор: Crystal view