Надходить день – відходить ніч,
Десь у собі знаходиш Бога,
Бо він – розв`язка протиріч :
Роса, і трави, і дорога,
Поля, птахи і небеса,
Пастух, овеча тронка, діти -
Уся природності краса,
Всі світлі аурософіти…
Радієш, що не грошолюб,
Не раб кар`єролюбній моді,
І що сопілки голос люб,
Й не те, що зовні, а насподі.
Себе б в сум’ятті віднайти,
А слава – то мирські дурниці,
І на шляху до висоти,
Копати у собі криницю,
І самозберегтись. Авжеж.
І вміти світу порадіти,
не знаючи ні дат, ні меж,
не датись упійматись світом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2017
автор: Стяг