Небо відбивається у воді ...
Невпинно минають дні .
Дарує нам свій безкрай.
Мрію собі обирай .
Іди тією водою
впевненою ходою.
І відкинути можеш страх .
Сила - у вірі , в думках .
Немає вже таємниці.
Слова для молитов відомі .
Випусти душу з темниці .
Ми ж із Отцем ще до віку знайомі .
Наша радість - його ціль .
Та життя і цукор і сіль ,
лиш тому ,
щоб відчувати ціну .
Нелегко буває зберегти
у серці добро ,
коли забились осколки чужого зла .
Викидаймо отруйні слова .
Дощ ...
Неба сльоза .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2017
автор: БЕЗ