я уникав спокус,
я молився про спасіння,
так до бога волаючи:
[i]визволи мене від мого прокляття[/i].
мої очі були сліпі й сухі,
коли я читав книгу мого буття.
аж ось я перегорнув сторінку,
і натрапив на таку, що не міг її прочитати.
і точив на неї свою кров,
і писав там, як мені бажалося.
прокинувся мокрий в потах і в сльозах,
і почув слово господа таке, як вирок:
[i]дияволе, згинь. ти нечиста сила[/i].
диявол – це я, бо я – диявол.
як же мені спастися,
коли диявол – моє ім'я?
так, диявол – це я.
я стояв на горі побутових відходів
і вірив, що керую долями народів.
я жив у розпачі й розпусті. я грішив,
і задихався у гріху. я пив вино,
й не вірив, що то кров христова.
все, що я знав і в що вірив раніше,
постало нечистю. погляньте на мене:
перед вами диявол. це моє справжнє ім'я.
я прокинувся, й побачив, і повірив:
так, диявол – це я
за твором: the devil is me, kiss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2017
автор: Crystal view