long way down

циганко,  твої  очі  повні  таких  таємниць,
що  їх  ніхто  не  бачить  і  не  бачив.
вони  подібні  до  двох
незглибимо  глибоких  криниць,
що  з  дна  серед  дня  можна  бачити  зорі.
спокійно!  ти  усміхаєшся,  коли  вона
ставить  тебе  на  коліна.  гай,  ми  обоє  хворі.
будь  осторонь,  не  наближайся,  допоки  не  збагнеш
всієї  правди.  коли  знаєш
де  шукати  і  що,  і  навіщо  шукаєш,
ти  знайдеш.  ти  ніколи  того  не  знала  –
візьми  то  все,  то  буде  задарма  на  добро.

відомо:  життя  робить  дурнів  і  з  наймудріших  людей,
а  королів  з  розбійників,  а  з  королів  –
жебраків  та  сліпих  кишенькових  злодіїв.
людина,  що  втратила  все  –  то  вже  лялька,  петрушка
в  пересувному  театрі  зі  сходу.
остерігайся,  і  не  будь,  як  попелюшка,
що  продає  перехожим
чарівні  гарбузи  з  городу.

остерігайся,  не  спи,  бо  щойно  заплющиш  очі,
в  тебе  вкрадуть  твоє  майбутнє.
кажуть  про  таких:  це  той,  це  та,
що  проспали  свою  душу;
і  тоді  чи  боротимешся,  чи  ні,
впадеш  однаково;  кожен  твій  рух  чи  подвиг
наближає  тебе  до  смерти.  звідси  немає  дверей.
слухай  слова,  що  їх  ніколи  не  почула  б:
їх  промовляє  твоє  життя
конфіденційно,  пошепки.

тобі  відкрився  довгий  шлях  додолу,
шлях  падіння,  коли,  здається,  земля
згодна  тебе  чекати  довго,  дуже  довго.
я  намагався  тобі  сказати  –
якби  ще  ж  ти  слухала,  горе!
це  шлях  від  вершини  донизу,
до  самого  низу  падіння.

збудуйте  що-небудь  на  ложі  обману
чи  навіть  на  лоні  простої  людської  природи;
стійте,  мов  гордий  маяк,
що  до  нього  летять  кораблі.  –
і  морські,  і  космічні  –  згодом,
коли  усвідомите  ваше  високе  становище,
цілий  світ  вам  всміхнеться,
життя  вас  пригорне,  мов  мати,
й  прошепоче  на  вухо  те,  що  допіру  сказав;
тоді  повіриш,  і  не  зможеш,  як  раніше,
нужденним  мореплавцям  вказувати  шлях.
під  твою  владу  сповзуться  легіони  нічних  комах,
і  рушиш  походом,  мов  покотишся  з  неба
чи  з  юпітера,
і  вже  твоя  особиста  явдошка
на  вухо  тобі  шепотітиме,
що  вона  –  твоя  срібна  ложка:

[i]твій  шлях  до  землі  –  далекий  і  небезпечний.
молися,  щоб  він  скінчився,
молися,  щоб  він  не  скінчився,  –
молися.  цей  довгий  виснажливий  шлях  додолу
навчить  тебе  жити;  він  стане  твоїм  спасінням,
як  додому  тернистий  шлях.  –
ти  будеш  славетна  в  народах,  ти  станеш
благословенна  в  жінках[/i]

за  твором:  long  way  down,  kiss

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2017
автор: Crystal view