Как часто причиняем боль друг другу,
Порою хочется взреветь.
Душа изорванная в клочья,
Кровоточит день и ночь.
Забыли люди доброту,
Забыли люди Бога!
Как не приятно слышать мат,
Как не приятно видеть драки.
Боже тебя я молю!
Согрей людей своей Любовью,
И нежность подари.
Як часто
Як часто заподіюємо біль один одному,
Часом хочеться заревіти.
Душа порвана в клапті,
Кровоточить день і ніч.
Забули люди доброту,
Забули люди Бога!
Як не приємно чути мат,
Як не приємно бачити бійки.
Боже тебе я благаю!
Зігрій людей своєю Любов'ю,
І ніжність подаруй.
18.06.2016р. м. Сэвэродонецьк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761104
Рубрика: Духовная поэзия
дата надходження 19.11.2017
автор: Прокопенко Марина