Яке ганебне, це слово - »Дістало»,
Воно на жаль, часто звучати стало,
Як те кресало, в собі вогонь несе,
Ніщо й ніколи, й нікого не спасе.
Від нього гидко на душі і гірко,
І настрій змінюється, надто стрімко,
Несе у груди, муки, біль нестерпний,
Шкода, людині.чомусь став підступний.
Життя, частіше замислюєшся ти,
Себе від слів, усіх здатен зберегти?
Хіба насправді усе не дістало,
Де зникло наше, мирне, рідне сало?
Вкраїнське! У якому завжди є сила,
Ростуть, неначе, від якого крила,
Людина вміла, щоб, як птах літати,
Життя на волі, так щастя, пізнати.
Нема роботи, тож скажіть їм куди,
Податись? Як безробіття повсюди,
В Європу, там, вже наймитами бути,
Як ти, побудеш,чи зможеш збагнути?
Уловиш - то все це не наше злато,
Хоча красивого там є багато,
Не можеш жити щасливо. Дістало!
Кричить ТВ, що дуже комфортно там,
Чужий народ…ти задовільний життям?
Не в`є ніхто на чужині гніздечко,
Укотре в найми, старість недалечко.
Ми любим бачити усе красиве,
Лише чекаємо життя щасливе,
Як люд збудити, щоби зрозуміли
Щоби поля,пшеничні заясніли.
Краще з нащадками, вже працювати,
Тож мисліть, варто, знов кудись тікати?
Минає час, так швидко, не догнати,
Бажання є , все погане прогнати.
Люди стояли, за, що, на Майдані?
Невже зусилля, усі були марні?
Спинить корупцію і змінить владу,
Хотіли жити вільно, знати правду.
Щоб кожне слово, нас не діставало,
Правління люду та й не ґвалтувало,
Пихаті рожі, все не наїдяться,
Яка ціна у нас зараз на яйця?
Комусь все сміх, а комусь гіркі сльози,
«Дістало», люди пережити в змозі ?
***
Прекрасне натхнення - врешті зупинись,
Довкола оглянь, іще раз озирнись,
Чи хто почує, гнівливий крик душі,
Чи все залишиться тут, на папері.
16.11.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2017
автор: Ніна Незламна