Я побачив тебе у саду,
Коли квіти для свята зривала,
Ти, як квітка, була у вінку,
І в мені буйна кров заграла.
Молоді свої роки згадав,
Я немало по світу з'їздив,
І не раз я так палко кохав,
Що виносило мої мізки.
Але діло було молоде,
Все здавалося буде так вічно,
Не чекав, що знайде,
Мене старість, її величність.
А тепер, коли сивина
Посріблила мої уже скроні
Ти, як фея до мене прийшла
І сказала миленький мій досить.
Озиратись не треба назад,
Все ще може в нас вийти.
Тільки треба кохати,
І дивитись разом у ... вічність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2017
автор: М.С.