Так зранку гарно сонечко сіяло,
Душа співала радісні пісні,
Та раптом налетіла чорна хмара,
І грім із твоїх уст прогуркотів.
Чужа душа - велика таємниця,
І не відразу скажеш, що живе у ній,
Але не пробуй передбачити ти жінку,
Її на світі ще ніхто не зрозумів.
Як пізня осінь непостійна та мінлива,
Зігріти може ласкою й теплом,
Та не пройде і дві хвилини,
Отверезить тебе рясним дощем.
Як та собака, що живе на сіні,
Лиш схочеш підійти - вона не підпуска,
А віддалишся трохи - назад покличе,
Скрутивши бубликом хвоста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2017
автор: М.С.