В моїм житті вже листопад,
У зиму він мене веде.
Хоч не минув ще зорепад,
Та вже він скоро відійде...
Ой листопад, мій листопад,
Не залишай мене одну,
Не озираючись назад,
Усе ж притиш свою ходу...
Приємний твій жовтавий сум
І не страшні твої дощі,
Щоб заглушити щем і глум,-
Пишу казки, пісні, вірші...
Прошу й молю я листопад:
-Не поспішай, не поспішай,
Ще не закінчивсь твій парад,
То ж не відходь, не пропадай...
Ох листопад,мій листопад,
Я не кажу тобі прощай,
Прислухайсь до моїх порад,
Не залишай, а захищай!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2017
автор: геометрія