Імбирним чаєм просиш в собі осінь,
Не плакати затяжними дощами.
Туманами вплітатися у коси,
Із сірих днів тривожними думками.
.........
Імбирним чаєм просиш хитру втому,
Обіймами не прагнути весни.
Є тільки час і лиш йому одному,
Ти скорена в реальності війни.
Імбирним чаєм тугу заколишеш,
В м'якому кріслі спогадів і мрій.
Осіннє небо близкості залишиш,
Імбирним чаєм в затишку надій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2017
автор: Квітка))