А колись і мейнстріми стануть старими,
І зійдуть туристи з човна.
І стануть своїми із пісні всі рими,
Що вчора лунали з вікна.
Хрипи у голосі - наче у колосі
Й не вистачає зерна...
Буду напевне у власному полісі
Щоб завтра налитись сповна.
Бумбоксові "квіти" не можу полити
У них же природа "стальна".
Із глини мейнстріму ніяк не зліпити,
Хоч спроба була не одна.
Вічність у голосі, літньому колесі -
У сонці, в бокалі вина.
Трендова річ на останньому поверсі...
Й туристи біжать до човна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2017
автор: Інна Іріс