Чи ви бачили, те диво,
Як там пташка, полохливо,
Враз напружуючи пір`я,
Полетіла ввись на гілля,
Від кота- очі зелені,
Як, той біс, у нічну темінь.
Безнадія, плиг – невміло
Та занадто дуже сміло,
Вмить бабах, аж до землиці,
Я й кажу, своїй сестриці,
От ця пташечка, молодець,
Та нехай, нині йому грець.
Тож не заздрю цьому коту,
Він спіймав, вдало марноту!
І ти менших,- не зачіпай!
Це наука – запам’ятай!
Вже радіємо ми удвох,
Співа пташечка. - Тьох тьох – тьох,
Мабуть згодні справжнє диво,
Бо ж співає так красиво!
Серпень 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2017
автор: Ніна Незламна