джоні – щойно він вперше побачив її,
як вона їде велосипедом вулицею закоханих,
їхню долю вже було зважено й запаковано.
вона могла його бачити,
як він приходить на вечірню службу
подібно до тисяч инших єретиків –
хаха, велике діло!
вона мала любчика на темному боці міста:
тіто, короля безименних вулиць.
він був одержимий, він її вважав
найдорожчим скарбом своєї корони.
джоні, ти знав то?
добре, тікай.
добре сховай своє серце, замкнися,
тремти та пильнуй;
молися, бо сьогодні почалися твої проблеми.
бо коли честолюбство й любов
змагаються з чесним коханням,
краще сховай своє серце,
збережи свої сльози до натупного разу,
манатки в мішок і тікай.
прогулянка скінчилася, пригода почалася.
він здобув її легко,
вона йому в вічі сказала відверто,
що більше вони не побачаться.
як же ти, джоні, не обачався?
так почалося горе,
почалися твої проблеми.
тіто шукав за тобою, бігаючи вечірнім козятином –
з пістолетом, з ножем і з закривавленим серцем.
джоні, вона не твоя кохана:
вона просто дівчина з перцем.
та він все одно обіймав розіту
вночі на даху товарної станції;
вони й не могли почути нічого,
доки тіто не вийшов, мов пума, з-за рогу,
і не постав перед ними. так.
ваша кров закипіла б – і захолола в жилах:
то прийшов ангел смерти на поламаних крилах;
гримнув постріл, кров нерозумного джоні
заляпала дівчині сукню й обличчя.
лиш тоді, коли хтось за любов помирає –
так, лиш тоді настає розуміння і згода,
і баланс інтересів в закоханих парах
за твором: hide your heart, kiss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2017
автор: Crystal view