Давай ми поговоримо мовчанням…
Про те, що бачимо в очах…
Про щирість душ, і їх єднання
Про те, що сниться в зоряних ночах.
Почуєм як пульсує кров у скронях,
Як дихаєм з тобою в унісон…
Тремтить моя рука в твоїх долонях
Як дивимось з тобою один сон.
Побачимо в очах любов безмежну
Зігрієм поглядом серця…
Ми в них відкриєм обережно
Для спраглих губ блакитні озерця.
Давай ми поговоримо мовчанням…
Про те, що відчуваємо в ту мить,
Коли говорить лиш кохання.
Що душу й тіло ніжно нам п’янить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2017
автор: Любов Таборовець