ВІНЧАТИМЕ ДУШУ

Батьківщину  свою  відстою  у  бою,
Все  віддам  за  святу  Україну.
Це  мій  край,  який  я  до  безтями  люблю,
Берегтиму  її  до  загину.

Пр:
А  якщо,  не  дай  Бог,  я  поляжу  в  бою,
Сотні  тисяч  прийдуть  замість  мене…
Бо  ми  прагнемо  мати  державу  свою
І  своє  жовто-синє  знамено.

І  воскресне  душа,  замість  мене  тоді,
Брати  стануть  стіною  до  бою.
Не  дозволять  безкарно  прорватись  орді,
Стрінуть  ворога  справжні  герої.

Пр.

Запанує  знов  мир,  стане  небо  без  хмар,
Усміхнеться  матуся  із  рання.
І  вінчатиме  душу  синівську  вівтар,
Що  в  житті  не  зустріла  кохання.

Пр.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759369
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.11.2017
автор: Віталій Назарук