То чари… дійство, так буває восени,
Злітає листя, зажурені ясени,
Строкатий ранок, всміхнувсь за віконцем,
Троянда жовта, заясніла сонцем.
Одна – одненька, потрапила в казку,
Примхлива осінь, ось, зробила ласку,
Подарувала, мені щасливу мить,
На пелюсточках, роса, аж блищить.
Свої дива, дарує нам природа,
Чи колись буде, в житті, ще нагода,
Сонце ясне, бачити в купі листя,
Серед краси й тихого падолиста.
І розліталися із хмар сніжинки,
До пелюсто́к, лягали, як пір`їнки,
Накрили квітку, срібною фатою,
Як дитя тішусь, тією красою.
05.11.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2017
автор: Ніна Незламна