Скаче так уміло. .

                             (Віршована  розповідь)

Ой,  хто  скаче  так  уміло,
Так  швиденько  й  надто  сміло?
Поміж  гілок    на  гілочку,
З  рудим  хвостиком  білочку,
Я  угледів,  аж    на  сосні,
Яка  ж  радість,  добре  мені.

Скік  -  скік  -  скік,  як  на    перині,
Та  й  у  теплій  кожушині,
А  прудка,  хоча  й  маленька,
Така  ніжна  та    миленька.

 Ну  а  вушка  -  наче  ріжки,
Хитренька,  спритні  ніжки,
Трудівниця,  о,  ще  й  яка,
Все  горішки  всюди  шука.

То  запаси  всі  для  зими,
Щоб  діждатися  до  весни,
Має  хист  завжди    скакати,
 Я  не  зможу  наздогнати.
Налюбуюся  та  й  піду,
Теж  горішків,  мо»десь  знайду.

                 07.09.2017р



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2017
автор: Ніна Незламна