За моїм вікном вже листопад,
Та на серці зовсім не самотньо,
Все минуле відійшло назад,
Вже навіки і безповоротньо.
А думки, калиною в росі
У червонім тішаться намисті...
Викину непотріб із душі,
Хай розвіє вітер, наче листя.
Вітер змін розірве на шмаття
Чорні хмари подихом відважно,
І пощезне із мого життя
Все нікчемне, підле і продажнє.
Листопад у мене за вікном
Вже останнє листя обриває,
Хай серця наповняться добром,
А тепло в душі хай не згасає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2017
автор: LubovShemet