так. ви, хлоп'ята, обережно, помалу.
я ж вам не купа дров.
тут забагато жінок. покваптеся,
бо мій час – обмежений.
от і стараюся. я – обережний.
май, якщо це колись
мене таки вб'є,
піду від вас мертвий, задублий,
та ще й пукну заради сміху.
ні, не треба лікаря, щоб вкласти мене в ліжко.
дайте мені сестру, я перевірю,
чи регулярно вона харчується.
а лікарів не треба ні звечора, ні зранку.
ти бач, я гарячий. дай пігулку,
я вкину тебе в лихоманку.
звісно ж, я ще не вмер! це тому,
що кохаю, й тому, що вона кохає,
кохана. мені це ніколи не набридає.
йой, обережно. роби все лагідно:
я ж кажу тобі, я ще не вмер.
читала ту книжку – книгу кохання?
там все літерально про мене викладено:
все ясно буквально до літери.
є одна гарна дівчина – вона
може зробити, щоб вам було добре;
а дві – ще краще.
цю науку я вивчив, ще коли вчився в школі.
чого вже там брехати? поганих вчителів
частенько залишав після уроків.
не шукайте причин для цілодобового
чергування: я терплячий пацієнт,
ви повинні подбати про мене добре.
а та книжка – я її всю прочитав,
знаю напам'ять, переповім докладно,
і якщо ти не втомишся слухати,
й слухатимеш так цілу ніч,
це вже не буде порушенням внутрішньої безпеки,
ні етики, ні клятви гіпократа.
до моргу ще встигнеш мене допровадити.
ми навіть могли б податись туди разом.
я живий, бо мене хтось любить,
я живий, щоб когось любити –
оце мій такий, слава богу,
невиліковний синдром
за твором: i'm alive, kiss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2017
автор: Crystal view