Коханий, у місячнім сяйві
У тонкощах срібних ниток
Слова віднайшла, ні! Не зайві
Їх промінь дістав до кісток
Любитиму, ніжно, до ранку
Пір,їнкою стану в руках
Відчуєш свою вишиванку
На тілі в вишневих тонах
Залишусь в обіймах, цілунком
Колискою піднесусь
У вир, де найвищим гатунком
Чуттєвість мою лише змусь
Коритися долі навмисно
Твоїм милуватись плечем
Торкатися грудей намистом
Вмирати колотись мечем
Коханий! Коханий! Щаслива!
У млосі тобою живу
Кохай до безтями, най злива
Оросить пітьму і нову
Я ще загадаю мій милий
У сонечка вимолю ще
Слова і хмаринку грайливу
Щоб в серце, в самісіньке, ще...
04.11.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2017
автор: Ольга Ратинська