Душа ж то – вічно молода!
А як то їй в старому тілі?
Не марно спогад відліта
В роки далекі молодії…
Душа ж то – піснею співа!
А як то їй в сумну годину?
Ото ж у світі недарма
Так люблять пісню журавлину…
Душа ж – широка глибина!
А як то їй в тісній темниці?
Немов обірвана струна,
Як замість журавля – синиця.
Душа ж – вона завжди жива!
Хоч будь-хто розтоптати сміє.
Вона ж – від віри ожива,
І від любові, й від надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758942
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2017
автор: ЮНата