І була ніч ,нестримна і жадана
І на вустах моєї долі сіль
Ставала цукром ,топлячи страждання ,
Тамуючи немилосердний біль.
Падала цвітом на міцні долоні
Вологу пелюсток ти пив сповна
Й кохання – це настояне безсоння,
П’янило нас ,як юність чарівна.
Любов і пристрасть в вічному двобої
Сплітали танго ночі на стіні,
Жагу кохання ми топили двоє
Тримаючись за руки... уві сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2017
автор: Олеся Лісова